Тим, хто хоче бачити далеко якомога краще, без бінокля не обійтися. Про те, чим відрізняються моделі для подорожей, полювання або роботи, а також як вибрати потрібну, – розповідаємо в нашому матеріалі.
Вибираємо кратність бінокля
Правильно вибрати хороший бінокль – складне завдання. І головне питання перед покупкою бінокля – яке наближення він має забезпечувати.
Для цього у маркуванні бінокля є два основних параметри. Перше число вказує на кратність, друге – на діаметр лінз об'єктива.
Кратність буває фіксована та змінна.
Вважається, що біноклі з кратністю до 10х підходять для спостереження з рук без додаткових хитрувань. Хоча всякий поділ умовний, за параметром кратності виділяють три групи:
- «театральна», біноклі з кратністю 3-5х, призначені для спостереження з невеликих відстаней;
- «туристично-мисливсько-спортивна», з кратністю 6-10х, максимально універсальні моделі, найпоширеніші на ринку;
- «екстремальна», з кратністю більше 10х. Такі біноклі дозволяють бачити далеко, але це скоріше професійний, ніж аматорський інструмент.
Біноклі зі змінним збільшенням зручніші, але при порівнянній якості зображення дорожче коштують, або при аналогічній ціні дають не таку різку та контрастну картинку.
Вибираємо діаметр об'єктива
Діаметр лінз об'єктиву буває:
Закономірність проста: чим більший діаметр, тим яскравішою та чіткішою буде зображення на виході. Вдень різниця буває несуттєвою, але ввечері та вночі бінокль з великими лінзами об'єктивів виявиться поза конкуренцією.
Однак більший діаметр означає серйозні габарити та велику вагу. Тут потрібен розумний компроміс, заснований на області застосування.
У польових біноклів великий об'єктив з сильною кратністю, вони здатні збирати багато світла та гарантують широкий огляд.
Нічні біноклі розроблялися для розвідки та спостереження військовими в темний час доби. У моделей нічного бачення міцний корпус, відмінний захист від падіння та забруднення, високоякісна оптика, яка гарантує чітке зображення.
Крізь цифрові біноклі можна розглядати об'єкти на відстані до 1 км від них і бачити все, немов на долоні. За необхідності можна зробити фото, адже в корпус електронного бінокля вмонтована цифрова камера.
Панкратичний бінокль – модель, в якій можна плавно змінювати ступінь збільшення, немов у фотооб'єктивах з зумом.
Біноклі зі змінним збільшенням популярні серед новачків, які хочуть купити універсальний оптичний прилад на всі випадки життя. У таких моделях збільшення плавно змінюється від 8 до 24 крат, або від 10 до 30 крат, відповідно.
Важливий нюанс: розрізняйте роздільне фокусування для кожного ока та індивідуальну діоптрійну корекцію. Роздільне фокусування дозволяє дуже точно налаштувати бінокль, компенсуючи особливості зору та огріхи виробництва.
Воно корисне при великих збільшеннях і довгих дистанціях.
Роздільна діоптрійна корекція – здатність бінокля компенсувати різницю в гостроті зору очей власника.
Наведення на різкість здійснюється одночасно для обох очей центральним кільцем.
У бінокля Praktica Marine Charter 7x50 Blue максимальне збільшення 7x, діаметр об'єктива 50 мм
Porro чи roof: особливості конструкції
У всіх серйозних біноклях використовуються не тільки лінзи, але й призми. Щоб зрозуміти, навіщо вони потрібні, потрібен невеликий історико-оптичний відступ.
1. Схема першої зорової труби датується 1609 роком і має ім'я Галілея. Вона надзвичайно проста, забезпечує нормальне, не перевернуте з ніг на голову, зображення. Однак збільшити зображення більш ніж 3х таким приладом дуже складно.
2. Альтернатива з'явилася в 1611 році, цей принцип роботи придумав інший видатний астроном – Кеплер. Труба Кеплера дозволяє досягти значних збільшень, але зображення виходить перевернутим на 180 °.
Щоб ще раз перевернути зображення, потрібні додаткові елементи. Спочатку це були лінзи, але така схема передбачала досить довгі труби, тому не отримала особливого поширення.
3. У 1854 році Порро запатентував схему з двома призмами. Крім повороту зображення, призми подовжують шлях променів, а це дозволяє зменшити геометричні розміри бінокля та зберегти його оптичні властивості.
Переваги схеми Порро (або Porro): втрати світла мінімальні через відсутність склейки та завдяки використанню повного внутрішнього відображення, виготовляти й збирати елементи відносно просто.
Оскільки оптичні осі об'єктива та окуляра в схемі Порро не збігаються, з'явилася можливість використовувати об'єктиви великого діаметра: відстань між зіницями людини накладає природне обмеження.
У розбіжності оптичних осей криється головний недолік схеми Порро. По ній неможливо зробити якісний бінокль компактним. Рішення не змусило себе довго чекати.
4. У 1905 році була запатентована призма Аббе-Кеніга, сьогодні відома під назвою руф-призма (від англійського roof – дах особливої форми). Руф-призма дозволяє повернути зображення на 180° не змінюючи положення оптичних осей.
Однозначної відповіді на питання, яка схема краще, немає.
Руф дає можливість робити компактні біноклі, але зі зростанням кратності та діаметру об'єктиву вони виходять важчі за Порро з аналогічними характеристиками. Руф-призма не дозволяє зробити об'єктив діаметром понад 65 мм.
Однак це ще не все. Під назвою «руф» може бути призма Аббе-Кеніга, а може бути й призма Пехана-Шмідта. Перша складніше й дорожче у виробництві, але вона дає істотно кращі результати, ніж друга.
В цілому, рекомендації з вибору конструкції такі:
- в бюджетному сегменті, якщо компактність не пріоритет, рейтинг очолюють біноклі з призмами Порро;
- серед дорожчих моделей за сукупністю характеристик краще вибирати руф-моделі з призмами Аббе-Кеніга.
Важливий нюанс: в характеристиках моделі виробники часто вказують т.зв. «сутінкове число». Цей показник за принципом «чим більше – тим краще» описує конструктивні особливості бінокля.
Насправді «сутінкове число» обчислюється для будь-якого бінокля за простою формулою: корінь квадратний з діаметра об'єктива в міліметрах помноженого на кратність
Воно не враховує якість скла, його просвітлення, особливості конструкції та діаметр вихідної зіниці.
Сутінкове число годиться лише для дуже приблизної оцінки на першому етапі вибору.
У бінокля Bresser Corvette 10x50 10-кратне збільшення, є можливість налаштувати міжзіничну відстань у діапазоні 54-76 мм
Як вибрати поле зору
Кратність бінокля показує, наскільки великим стає спостережуваний об'єкт в порівнянні з видимістю неозброєним оком. Однак моделі з однаковою кратністю можуть відрізнятися за полем зору.
Поле зору вказується в метрах на відстані 1 км, або в градусах. Щоб перевести градуси в метри треба просто помножити отриману цифру на 17,45.
Будьте обережні з частками градуса. Якщо це кутові хвилини, то без попереднього перекладу в десяткові величини помилка буде помітною.
Однак цифри не дають уявлення про якість. У спробі зробити ширококутний бінокль, деякі виробники допускають зменшення різкості по краях зображення та спотворення у вигляді кольорової облямівки.
Як вибрати вихідну зіницю
На якість зображення також впливає розмір вихідної зіниці. Вона може бути вказана в документації або приблизно обчислена за формулою «розділити розмір лінзи об'єктива в міліметрах на кратність бінокля».
Якщо діаметр вихідної зіниці виявиться замалим, картинка буде сприйматися тьмяною. При яскравому сонячному освітленні це не критично, а от ближче до вечора такий бінокль буде марним. Правило просте – чим більше діаметр вихідної зіниці, тим краще.
Однак врахуйте, що світло з вихідної зіниці бінокля потрапляє в зіницю ока. В умовах недостатнього освітлення зіниця дорослого може збільшитися до 5-6 мм. Саме на ці цифри варто орієнтуватися.
У вихідної зіниці є ще один параметр – винос. Він показує, як далеко від лінзи окуляра розташовується точка, в якій має опинитися око спостерігача.
Якщо відстань невелика – 10-15 мм, такий бінокль підійде людям, які не носять окуляри. Є моделі з великою відстанню, до 20 мм. Їх рекомендують тим, хто хоче дивитися в бінокль не знімаючи окулярів.
Ще одна причина вибрати такий бінокль – комфортні наочники, які ізолюють зіницю від паразитного засвічення при яскравому сонці. Перед покупкою переконайтеся, що наочники дійсно зручно прилягають.
Повнорозмірний бінокль Bresser Astro 20x80 збільшує у 20-кратному розмірі без спотворення зображення. Діаметр його об'єктива 80 мм, а розмір вихідної зіниці 4 мм. У моделі добре продумана конструкція, лінзи з багатошаровим покриттям і захистом від запотівання
Як вибрати захист від води та бризок
Єдиний тип біноклів, який не претендує на захист від вологи – астрономічні. Адже мало кому спаде на думку розглядати зірки під дощем...
Спочатку корпус хорошого бінокля герметичний, а повітря всередині замінене на інертний газ, їх суміш, або азот, який з точки зору хімії не можна назвати інертним. У розумному діапазоні температур він майже не вступає в реакції та на майже 80% присутній в атмосфері.
Герметичність та інертні гази необхідні, щоб лінзи бінокля всередині не «запотівали» через конденсацію вологи при зміні температури навколишнього середовища та корпусу.
Якщо бінокль використовуватиметься коло води – море, річка, озеро, рибалка чи полювання, активний відпочинок та екстремальний туризм – він має витримувати короткочасне занурення.
У деяких моделей нульова або навіть позитивна плавучість, завдяки значному внутрішньому об'єму, або спеціальному ременю-поплавцю. Певною мірою це гарантує збереження дорогого приладу.
Сухопутним туристам та відпочивальникам буде досить купити бінокль із захистом від бризок.
Як вибрати скло призми та просвітлення
Якщо в конструкції бінокля використані призми, виробники часто вказують марку скла, з якого вони виготовлені. Безбарвне оптичне скло називають крони (від англ. сrown – корона).
Найпоширеніші види кронів – боро-силікатний та барієвий. Обидва походять з лабораторії фірми Карла Цейса та були створені в кінці XIX століття.
Боро-силікатний крон (позначається BK7) дешевше у виробництві та обробці, але у нього гірші оптичні властивості. Вибираючи модель, віддавайте перевагу біноклям з барієвим кроном (BaK4), у них краще картинка – яскравіша та контрастна.
В описі моделі також зверніть увагу на дані про просвітління лінз. Жодного буддизму, тільки фізика: процесом просвітлення називається нанесення спеціальних покриттів на поверхню лінз, в результаті чого знижується відображення та зростає світлопропускання.
Найкращий варіант – багатошарове просвітлення на всіх поверхнях, яке може позначатися Multicoated (MC) або навіть Fully multicoated (FMC).
Наявність просвітлення на деяких лінзах/поверхнях або факт одношарового просвітління часто позначається англійським словом Coated.
Біноклі без просвітлення – марна трата грошей. Краще заплатити трохи більше, але отримати справжній прилад, а не іграшку, нехай й таку, що точно імітує бінокль.
Військовий бінокль Hawke Nature Trek 8x42 Top Hinge Green з постійною кратністю 8х зроблений з прогумованого пластику. У моделі Roof-конструкція, діаметр об'єктива 42 мм, є захист від вологи протягом 3 хвилин на глибину 1,5 метра
Як вибрати штатив для бінокля або оптичний стабілізатор
З ростом збільшення кратності у біноклів зменшується кут зору, тому будь-яке мінімальне зміщення корпусу призводить до значного зсуву зображення. У моделях від 20х воно настільки сильне, що об'єкт може зовсім зникнути з поля зору.
Є два способи розв'язання цієї проблеми.
Установка бінокля на штатив. Коштує недорого, дає відмінні результати та не вимагає додаткових вкладень в процесі експлуатації.
Недолік лише один – бінокль з мобільного пристрою перетворюється або зовсім в стаціонарний, або у відносно мобільний, транспортування якого вимагає значних зусиль.
Альтернативний варіант – система оптичної стабілізації.
Тут все як в об'єктивах фотоапаратів. Датчики-гіроскопи відстежують переміщення корпусу бінокля в просторі, мікромотори, підкоряючись командам процесора, зміщують оптичні елементи (частіше – призми) для компенсації цих переміщень. В результаті виходить дуже стабільна картинка з рук.
Але є кілька мінусів:
- ціни на біноклі з оптичним стабілізатором істотно вище;
- для роботи системи стабілізації потрібна електроенергія, використовуються батарейки або пальчикові акумулятори, які досить швидко розряджаються, особливо взимку, при мінусовій температурі повітря.
Сподіваємося, що наші поради допоможуть вам зробити правильний вибір, і бажаємо вдалих покупок з hotline.ua!
Автор: Юрій Шепелев, журналіст