Моноблок HP 200 G4 Snow White (6D3Y1EA)

Чіпсет — набір мікросхем (північний і південний міст) або один чіп, що забезпечують спільне функціонування різних підсистем комп'ютера (процесора, відеокарти, пам'яті, накопичувачів, периферійних пристроїв і т.п.).

Тип процесора — один з найбільш важливих компонентів ПК, від можливостей якого багато в чому залежить підсумкова продуктивність системи. Основні виробники чіпів для звичних ПК - Intel і AMD. Обидві компанії пропонують широкий асортимент процесорів, з різними характеристиками, що дозволяє вибрати оптимальний варіант, як за ціною, так і за рівнем швидкодії. Стійка тенденція кількох останніх років - використання в CPU декількох обчислювальних блоків. Переважна більшість процесорів для настільних систем сьогодні мають від двох до шести ядер. Завдяки відмінному співвідношенню ціна/продуктивність, найбільш популярні двоядерні моделі (Intel Celeron Dual-Core, Pentium Dual-Core, Core 2 Duo, Core i3, Core i5 і AMD Ahtlon X2, Athlon II X2). Цілком вдалим рішенням можна вважати ноу-хау AMD - трьохядерні чіпи (AMD Athlon II X3 і Phenom II X3). Все частіше використовуються процесори з чотирма обчислювальними блоками (Intel Core 2 Quad, Core i5, Core i7 і AMD Phenom II X4), які дозволяють отримати серйозний приріст продуктивності в разі хорошої оптимізації додатків під багатопоточність. Ну а шестиядерні чіпи (Intel Core i7 970/980X і AMD Phenom II X6) - доля ентузіастів і професіоналів, які точно знають, як ефективно використовувати таку потужність процесора.

Базова частота продуктивних ядер, ГГц — важливий параметр процесора, який впливає на швидкість обчислень. Однак саме по собі значення тактової частоти не є мірилом продуктивності CPU. При оцінці швидкодії обов'язково необхідно враховувати архітектурні особливості конкретних моделей. Швидкодія CPU, що працюють на однаковій частоті, але належать до різних класів або поколінням, може істотно відрізнятися. Якщо ж мова йде про процесори одного сімейства, то модель з більшою тактовою частотою буде більш продуктивна. На поточний момент максимальною продуктивністю в перерахунку на 1 МГц володіють процесори з архітектурою Intel Core.

Об'єм оперативної пам'яті, ГБ — кількість пам'яті, доступної операційній системі і виконуваним додаткам для тимчасового зберігання даних. Безпосередньо впливає на швидкодію системи, так як при нестачі місця для даних в оперативній пам'яті, вони розміщуються на більш повільному жорсткому диску. Тому тут чудово працює принцип «чим більше, тим краще». Для офісного ПК або навчального комп'ютера бажано мати не менше 2 ГБ ОЗУ, тоді як в ігровій системі дуже бажано використовувати 3-4 ГБ або більше. Однак, слід враховувати, що при використанні 32-бітової операційної системи, через особливості адресації, будуть доступні тільки 3-3,5 ГБ. Щоб задіяти більший обсяг пам'яті, знадобиться 64-бітова ОС.

Звуковий контролер — в даний час у більшості випадків використовується можливості інтегрованих контролерів, які присутні на будь-якій сучасній материнській платі. Якість звуку, яке можуть забезпечити такі рішення, цілком прийнятно для більшості користувач. Найбільш вимогливим меломанам, можливо, буде потрібно дискретна карта зі спеціальним звуковим процесором.

Картрідер — використовується для зчитування та запису інформації з карт пам'яті різних форматів (SD/MMC, Memory Stick, xD). Необов'язковий, але дуже корисний атрибут настільної системи, особливо для любителів цифрової фото та відеозйомки.

Мережевий адаптер — контролер, що дозволяє підключити ПК до локальної мережі (Ethernet) або скористатися послугою підключення до Internet за допомогою «домашньої мережі». Обов'язковий атрибут будь-якої сучасної материнської плати. Залежно від модифікації, заявлена ​​швидкість передачі даних адаптерів може становити 10, 100 і 1000 Гб/с (зворотна сумісність зберігається). Реально досяжні характеристики залежать від інфраструктури і топології мережі, а також характеристик інших її учасників.

Потужність БЖ, Вт — показник, що характеризує можливу максимальне навантаження, на яку розрахований використовуваний в системі блок живлення. У настільних ПК основними споживачами електроенергії є центральний процесор і відеокарта. З ростом продуктивності цих компонентів, як правило, збільшується і енергоспоживання комп'ютера і, відповідно, необхідна потужність БП.