Історія процесорів INTEL vs AMD: конкуренція, гучні скандали та технологічні прориви

Як все починалося

Компанія Intel була заснована у 1968 році легендарними Робертом Нойсом та Гордоном Муром (тим самим, що сформулював «Закон Мура») з початковим фокусом на виробництві пам'яті.

AMD з’явилася роком пізніше, у 1969-му, під керівництвом Джеррі Сандерса, і спочатку обрала стратегію другого джерела. AMD випускала чипи, які були ідентичними Intel, але за ліцензією. Такий підхід забезпечував надійність постачання для великих клієнтів, як-от IBM.

У 80-х роках, коли IBM створила свій перший ПК, вона використовувала процесор Intel 8088/8086. Але договір вимагав наявності альтернативного постачальника – і ним була AMD. Це дало AMD доступ до архітектури x86, що стало основою для подальшої конкуренції.

Втім, AMD не просто копіювала, а й покращувала деякі аспекти. Наприклад, їхній процесор Am286 був швидшим за оригінальний Intel 80286 завдяки вищій частоті роботи. Це був перший натяк на те, що AMD може не просто копіювати, а й конкурувати.

Початок конкуренції

Наприкінці 80-х років Intel вирішила відмовитись від другого джерела, щоб повністю контролювати свій ринок.

AMD ж відмовилася підкорятися і продовжила випускати власні копії. Це призвело до серії затяжних судових позовів, найвідоміший з яких стосувався виробництва чипів Am386 та Am486, аналогів процесорів Intel 386 і 486. У результаті AMD здобула право самостійно розробляти та виробляти процесори, сумісні з x86. Так почалася справжня війна.

Intel: перший справжній успіх та великий скандал

У 90-х роках Intel вирішила відірватися від конкурента, і у 1993 році представила бренд Pentium – п'яте покоління своїх процесорів. Це був величезний маркетинговий і технологічний успіх. Intel стала домінувати на ринку, контролюючи розробку архітектури та виробничі потужності.

Однак, у 1994 році виник грандіозний скандал – виявили баг з плаваючою комою в процесорах Pentium, так званий «Pentium FDIV bug». Він міг спричиняти помилки в математичних обчисленнях. Спочатку Intel намагалася приховати проблему і заявляла, що вона несуттєва. Але суспільний резонанс змусив компанію відкликати мільйони процесорів, що обійшлося їй у понад 450 мільйонів доларів і завдало серйозного удару по репутації.

Тим часом AMD намагалася створити власні конкурентоспроможні чипи, що могли б працювати з тим самим програмним забезпеченням. І вони випустили власні процесори K5 та K6. Ці чипи були значно доступнішими за Pentium, але часто поступалися йому в чистій продуктивності та вважалися бюджетною альтернативою. Здавалося, AMD приречена завжди бути компанією, яка наздоганяє лідера.

Розквіт AMD на початку 2000-х

Проте на початку 2000-х відбувся, мабуть, найбільший злам в історії конкуренції – Intel пішла хибним шляхом зі своєю архітектурою NetBurst (відомою як Pentium 4). Вони зосередилися на надвисоких тактових частотах, але це призвело до величезного тепловиділення та низької ефективності.

А от в AMD вистрілили два революційні чипи: спершу Athlon, який побив Pentium III, а у 2003 році вийшов Athlon 64. Це був переломний момент, оскільки AMD першою у світі вивела на масовий ринок 64-бітну архітектуру, сумісну з x86. Це змусило Intel поспішно переробляти свої чипи, щоб підтримувати 64-бітні інструкції, які AMD назвала AMD64. Так AMD вперше стала технологічним лідером.

Проте цей період також був затьмарений гучними скандалами. AMD подала багатомільярдний антимонопольний позов, стверджуючи, що Intel незаконно використовувала своє панівне становище. Зокрема, йшлося про те, що Intel надавала величезні знижки лояльності великим виробникам комп’ютерів, таким як Dell, HP та Gateway, за умови, що вони повністю або майже повністю відмовляться від використання процесорів AMD. У підсумку, Intel довелося заплатити AMD значну компенсацію, що підтвердило наявність нечесної гри.

Intel виправляє помилки

У 2008 році Intel випустила архітектуру Core, відому як Core i3, i5, i7. Це були енергоефективні та потужні чипи, які дозволили Intel домінувати протягом майже цілого десятиліття. Такі моделі, як Intel Core i5-2500K та i7-4790K, стали культовими серед геймерів та комп'ютерих ентузіастів, оскільки пропонували відмінну продуктивність для ігор.

В той самий час AMD невдало вклалася в архітектуру Bulldozer, яка значно відставала в одноядерній продуктивності. Протягом 2010-х років Intel почувалася настільки комфортно, що не відчувала потреби у значних інноваціях.

Тріумфальне повернення AMD

Але у 2017 році під керівництвом Лізи Су AMD повернулася з процесорами Ryzen на новій архітектурі Zen. Ryzen повністю змінив правила гри та запропонував значно більшу кількість ядер і потоків за набагато нижчою ціною. Такі моделі як Ryzen 5 3600 та Ryzen 7 5800X швидко стали хітами продажів, адже надавали конкурентну продуктивність за вигідну ціну. Це змусило Intel прискоритися, але її архітектура вже не могла так швидко адаптуватися. Домінування Intel на ринку, яке тривало майже 10 років, нарешті завершилося.

Звісно ж, знайти популярні процесори Intel та AMD можна в каталозі hotline.ua у каталозі Процесори. Наприклад, вже згаданий Ryzen 7 5800X коштує зараз 6-7 тисяч гривень. Якщо ж хочеться чогось свіженького та потужнішого, у топі за популярністю Ryzen 7 9800X3D. У нього 8 ядер, 16 потоків, великий обʼєм кеш-памʼяті, підтримка до 192 ГБ оперативки – все, що треба для потужного десктопу.

Як такого прямого еквівалента від Intel знайти складно, найближчий, напевно, буде Intel Core i9-14900K. Однак, в AMD вийшов дійсно вдалий чип, який чудово підходить для геймінгу.

Що відбувається зараз

Нинішня ситуація – найзапекліша за останні 20 років, але й найскладніша.

Intel зіткнулася з серйозними проблемами через затримки у переході на нові тонші виробничі процеси. Компанії знадобилося багато років, щоб перейти з технології 14 нм на 10 нм (яку вони тепер називають Intel 7). Це дало AMD, яка використовує потужності TSMC, технологічну перевагу.

Хоча Intel реагує і випускає конкурентні чипи з гібридною архітектурою (наприклад, з великими та малими ядрами), вона все ще намагається відновити своє виробниче лідерство. Звісно, подібний стан справ не міг не потягти за собою зміни в правлінні. Минулого року Пета Гелсінгера було зміщено з посади CEO, а з березня цього року Intel почав керувати Ліп-Бу Тан.

AMD завдяки успіху Ryzen на десктопах і ноутбуках та серверних процесорах EPYC значно зміцнила свої позиції, демонструючи кращу енергоефективність.

Але найбільша загроза для обох компаній прийшла ззовні – від виробників ARM-процесорів. Apple зі своїми чипами M-серії показала, що ARM-архітектура може забезпечити високу продуктивність при неймовірній енергоефективності.

Те саме продемонструвала й Qualcomm, яка нещодавно представила оновлений процесор Snapdragon X2 Elite для ноутбуків на Windows. Цей успіх тисне на Intel і AMD, змушуючи їх конкурувати не лише у швидкості, але й у тривалості роботи від батареї, особливо в ноутбуках та дата-центрах.

Для Intel ситуація майже критична, компанія активно шукає інвесторів. Нещодавно було оголошено про угоду з NVIDIA, згідно з якою компанії будуть разом працювати над дата-центрами та новими ПК-продуктами. Також NVIDIA має придбати акцій Intel на суму в 5 мільярдів доларів.

Є чутки про перемовини між Intel та Apple, під час яких компанії шукають варіанти співпраці. Що вже й казати, якщо навіть американський уряд інвестує в Intel. З одного боку це підтверджує культовий статус компанії, з іншого – її плачевне положення.

У висновку, історія Intel та AMD – безперервна сага про амбіції, інновації та виживання. Intel бореться за повернення до своїх виробничих джерел, тоді як AMD прагне закріпити свою технологічну перевагу.

А найважливіше в цій війні те, що вона завжди вигідна нам, споживачам. Конкуренція змушує компанії знижувати ціни й впроваджувати інновації швидше. А з появою ARM-архітектури майбутнє процесорів обіцяє бути ще більш захопливим.

А на чиєму боці ви? Intel чи AMD? Діліться своїми думками в коментарях.