Спліт-система West TAC-12AR

Тип — За конструктивним виконанням кондиціонери можна розділити на два класи: моноблочні - складаються з одного блоку (віконні, мобільні) і спліт-системи - що складаються з двох і більше блоків (настінні, канальні, касетні і т.п.). Спліт-система має два блоки - внутрішній і зовнішній, з'єднані між собою електричним кабелем і мідними трубами, по яких циркулює фреон. Мультиспліт-система відрізняється від спліт-системи тим, що до одного зовнішнього блоку підключається декілька внутрішніх - зазвичай від 2 до 4-5 штук. При цьому внутрішні блоки можуть бути не тільки різної потужності (зазвичай від 2 до 5 кВт), а й різних типів. Мультиспліт-системи прийнято ділити на «фіксовані» і «набірні». «Фіксовані» мультиспліт-системи продаються готовими комплектами, в які крім одного зовнішнього блоку входить певна кількість внутрішніх. Змінювати кількість або типи внутрішніх блоків не можна. У «набірних» мультиспліт-системах до одного зовнішнього блоку з широкого модельного ряду підбирається кілька внутрішніх, зазвичай до 4-5 штук. При цьому обмежена тільки максимальна кількість блоків і їх сумарна потужність. Внутрішні блоки можуть бути різних типів. Правильний підбір внутрішніх блоків можливо зробити тільки за допомогою консультації фахівця.

Монтаж — За своїми конструктивними особливостями і способом установки кондиціонери діляться на кілька типів: віконні, мобільні, настінні, підлого-стельові, касетні, канальні і колонні.

Площа приміщення, кв.м. — Від величини потужності охолодження залежить площа, на яку розрахований кондиціонер. Для орієнтовних розрахунків береться 1 кВт охолоджуючої потужності на кожні 10 квадратних метрів при висоті стель 2,8 - 3,0 м., тобто для орієнтовного розрахунку досить площу кімнати розділити на десять: для 20 кв.м потребується 2,0 кВт, для 35 кв.м - 3,5 кВт і т.д. Ця спрощена методика дозволяє визначити приблизну потужність кондиціонера, необхідну для даного приміщення. Для точного розрахунку необхідної потужності необхідно враховувати теплопритоки, що надходять від побутових приладів і людей, що знаходяться в приміщенні, ступінь засклення приміщення, географічне розташування, товщину стін і перекриттів. Урахування всіх цих теплопритоків може збільшити потужність кондиціонера на 15-20%, але не варто ними нехтувати, бо недостатня потужність може виявитися тільки в жарку погоду, а якщо кондиціонер встановлений в кінці літа, ви можете відчути це тільки через рік.

Споживана потужність (охолодження / обігрів), кВт — Споживана кондиціонером потужність приблизно в три рази менше потужності охолодження, тобто кондиціонер потужністю 2,5 кВт споживає всього близько 800 Вт - менше праски або електрочайника. Тому побутові кондиціонери, як правило, можна включати в звичайну розетку.

Потужність охолодження, кВт — Потужність охолодження є основною характеристикою будь-якого кондиціонера. Від цієї величини залежить площа, на яку він розрахований. Для орієнтовних розрахунків береться 1 кВт охолоджуючої потужності на кожні 10 квадратних метрів при висоті стель 2,8 - 3,0 м. є, для орієнтовного розрахунку досить площу кімнати розділити на десять: для 20 кв.м вимагається 2,0 кВт, для 35 кв.м - 3,5 кВт і т.д. Ця спрощена методика дозволяє визначити приблизну потужність кондиціонера, необхідну для даного приміщення. Для правильного розрахунку необхідної потужності необхідно враховувати теплопритоки, що надходять від побутових приладів і людей, що знаходяться в приміщенні, ступінь засклення приміщення, географічне розташування, товщину стін і перекриттів. Облік всіх цих теплопритоков може збільшити потужність кондиціонера на 15-20%, але не варто ними нехтувати, бо недостатня потужність може виявитися тільки в жарку погоду, а якщо кондиціонер встановлений в кінці літа, ви можете відчути це тільки через рік.

Потужність обігріву, кВт — Потужність обігріву визначається площею приміщення, яку зможе обігрівати кондиціонер. Наприклад, для кімнати площею до 23 кв. м підійде потужність обігріву в 1700-2500 Вт. Потужність обігріву, так само як і потужність охолодження, в 3-4 рази більше споживаної потужності: на 1 кВт споживаної енергії кондиціонер виділяє 3-4 кВт тепла.

Рівень шуму внутрішнього блоку (мін / макс), дБ — Для більшості побутових кондиціонерів рівень шуму внутрішнього блоку лежить в діапазоні 25 - 45 дБ, зовнішнього блоку - 38 - 54 дБ. Шум працюючого внутрішнього блоку не перевищує рівень шуму офісного приміщення, тому звертати увагу на рівень шуму кондиціонера має сенс, тільки якщо ви плануєте встановити його в тихому приміщенні (спальня, особистий кабінет і т.д.).

Охолодження — Охолодження повітря - основна функція будь-якого кондиціонера. У більшості кондиціонерів мінімальна температура охолодження обмежена межею в +16 ... +18 градусів. На відміну від них, у віконному кондиціонері регулюється не температура, а інтенсивність охолодження, тому є можливість зробити повітря ще холодніше.

Обігрів — Багато моделей кондиціонерів можуть обігрівати приміщення. Для цього вони оснащені реверсивним компресором, який при роботі "у зворотний бік" змушує кондиціонер гріти приміщення. Такий спосіб обігріву називається heat pump (тепловий насос). Як варіант, для нагріву повітря може використовуватися додатковий електричний теплообмінник, який без реверсивної схеми зможе підігріти повітря до заданої температури. Деякі кондиціонери мають і електричний обігрівач (ТЕН), що дозволяє кондиціонеру обігрівати приміщення, коли на вулиці морозно.

Очищення повітря — Для очищення повітря перед теплообмінником внутрішнього блоку встановлюють один або кілька фільтрів. Основний фільтр (грубого очищення) призначений для очищення повітря від великого пилу. Цей фільтр являє собою звичайну дрібну сітку й захищає не стільки мешканців кондиціонованого приміщення, скільки нутрощі кондиціонера. Для очищення цього фільтра досить промити його в теплій воді. Додаткові фільтри (фільтри тонкого очищення) призначені для очищення повітря від дрібних пилових частинок, диму, пилку рослин. Спліт-системи можуть комплектуватися різними фільтрами тонкого очищення - вугільним (усуває неприємні запахи), електростатичним (затримує дрібні частинки) та іншими.

Іонізація — Кондиціонер з іонізатором повітря насичує повітря негативно зарядженими мікрочастинками (аероіонами) в строго певній кількості. У повітрі закритих приміщень кількість легких негативних іонів кисню завжди в 10-15 разів менше санітарних норм. Це обумовлює аероіонну недостатність, яка призводить до розвитку у людей серйозних хронічних захворювань, зниження імунітету. Застосування аероіонізаторів дозволяє істотно поліпшити якість повітря, тим самим поліпшити опірність організму до дії несприятливих чинників.

Осушення повітря — Осушення повітря завжди супроводжується його охолодженням, тому в режимі осушення кондиціонер працює так само, як і в режимі охолодження, тільки температура повітря в приміщенні знижується не більше, ніж на 1 ° С.

Зволоження повітря — Практично у всіх кондиціонерах є функція осушення повітря, однак, вологість менше 40% дискомфортна для людського організму, як і при високих показниках - більше 60%. Завдяки новим технологіям деякі кондиціонери вже мають здатність змінювати параметри вологості незалежно від температури. Причому, для підвищення вологості не потрібна спеціальна ємність, яку довелося б періодично поповнювати водою. Вода береться з атмосферного повітря. Зовнішній блок кондиціонера осушує захоплюване повітря, забираючи вологу, яка потім змішується з повітрям, що подається в приміщення.

Вентиляція — У цьому режимі працює тільки вентилятор внутрішнього блоку, без включення компресора, тобто не відбувається охолодження або нагрівання повітря. Використовується для рівномірного розподілу повітря по приміщенню, наприклад, взимку, коли тепле повітря від обігрівачів і батарей центрального опалення накопичується під стелею, а підлога залишається холодною.

Приплив свіжого повітря (з вулиці) — Повноцінну можливість припливу свіжого повітря забезпечують тільки канальні кондиціонери, які конструктивно пристосовані для підключення до них припливної установки і управління кількістю і температурою припливного повітря. У цьому випадку можливе підмішування до 25% від власної продуктивності кондиціонера, що може відповідати санітарній нормі за кількістю свіжого повітря. У простому випадку до канального кондиціонеру можна підвести припливний повітропровід з вулиці. Це більш дешеве рішення, але контроль кількості, а головне температури припливного повітря в цьому випадку не можливий. У деяких моделях касетних і стельових кондиціонерів можлива подача приблизно 5-10% від загальної кількості оброблюваного повітря (що відповідає менше одного об'єму приміщення на годину) через невеликий отвір в корпусі внутрішнього блоку. Ефективність такої "вентиляції" не висока, а технічне втілення часто просто неможливе.

Інверторний двигун — Відмінність інверторного кондиціонера від звичайного в тому, що в ньому регулюється потужність. Якщо звичайний кондиціонер для підтримки температурного режиму включається або вимикається, інверторний автоматично переходить на знижену або підвищену потужність. У порівнянні зі звичайним інверторний кондиціонер має ряд переваг: точніше підтримується задана температура; менший рівень шуму; економиться до 30% електроенергії; краще працює взимку; у нього більше термін служби.

Віддалене керування по Wi-Fi (вбудований модуль) — Наявність вбудованого модуля Wi-Fi дозволяє дистанційно керувати кондиціонером за допомогою смартфона. Наприклад, перед приходом додому можна дати кондиціонеру команду включитися, а також встановити оптимальну температуру повітря.

Wi-Fi Ready (опціональний модуль) — можливість підключення до кондиціонера окремого модуля Wi-Fi. Зазвичай Wi-Fi адаптер не входить до базової комплектації і купується окремо.

Авторестарт — Ця функція дозволяє кондиціонеру включатися після перебоїв з електроживленням. Причому кондиціонер включиться в той же режим, в якому працював перед збоєм. Ця найпростіша функція реалізується на мікропрограмному рівні і тому присутня майже у всіх кондиціонерах.

Таймер — За допомогою таймера можна встановити час автоматичного включення і виключення кондиціонера, наприклад, можна включати кондиціонер за годину до повернення з роботи.