Як вибрати фарбу для стін та не тільки

Підготовка

Ідеї. Штурмуйте Pinterest, вирізайте з журналів картинки, що сподобалися, роздруковуйте або зберігайте зображення з інтернету. Нагромадивши 5–6 ідей можна «спіймати» загальний стиль та колір.

Колір. Уявіть, у якій кімнаті вам буде зручно перебувати. Комусь хочеться яскравих та життєрадісних кольорів, іншим подобаються нейтральні бежеві чи сірі відтінки.

Якщо важко зрозуміти, що подобається – йдіть від протилежного. Спочатку визначте, які кольори вам точно не подобаються, потім які можливо не подобаються, і так далі.

Корисна порада: краще, якщо у кімнаті буде один колірний акцент. Наприклад, ви вибираєте яскраві стіни – нехай все інше буде нейтральним. А сміливі кольори у ванній матимуть гарний вигляд, якщо все інше там буде нейтральне, біле.

Палітра. Немає сенсу фарбувати весь будинок в однаковий колір, але приміщення мають гармоніювати. Використовуйте найпростішу комбінацію – поєднання різних відтінків одного кольору. Наприклад, якщо передпокій зробити трохи темнішим, а вітальню трохи світлішою, то візуально вона здаватиметься більшою та просторішою.

Вибираємо тип фарби

Інтер'єрна фарба підходить для внутрішніх робіт – фарбування стін у будинку чи квартирі. Такі фарби довговічні, не втрачають насиченість кольору, добре миються та швидко сохнуть.

Фасадна фарба призначена для фарбування фасадів будівель. У неї підвищена стійкість до атмосферних впливів: високої температури, сонця, вітру, опадів тощо.

Універсальна фарба підійде для будь-якої поверхні: стін, фасаду, пластмаси, дерева, металу тощо. Поверхні можуть бути як чисті, так і вже покриті фарбою або емаллю.

Спеціальна фарба стане в пригоді для особливих завдань: фарбування басейну, бетонних плит, воріт, печей або парканів.

Вибираємо вид фарби

Існує 7 основних видів фарби.

• Акрилова фарба містить акрилову смолу, завдяки якій їй не страшна вода. Це універсальна фарба, що підійде як для внутрішніх, так і для зовнішніх робіт. Така фарба легко наноситься, не пахне, не виділяє шкідливих компонентів, стійка до ультрафіолету, не вигоряє. А ще вона запобігає корозії, нею можна фарбувати поверхні зі слідами іржі.
• Акрилатна фарба схожа на акрилову, але до її складу входять додаткові компоненти. Завдяки їм, акрилатна фарба стійкіша до високої вологості – нею легко можна фарбувати стіни у ванній. Вона стійкіша до стирання, має триваліший термін експлуатації, наноситься на добре очищену та гладку поверхню.
• Латексна фарба легко наноситься та швидко сохне, але свіжий шар фарби легко пошкодити, залишивши нерівності на стінах. Вона розводиться водою, стійка до тертя, її можна мити, не токсична, дає блиск, не вигоряє та не жовтіє. Така фарба не підходить для металевих поверхонь, чутлива до змін температури, перед використанням поверхню обов'язково потрібно обробити ґрунтовкою.
• Силіконова фарба підійде для приміщень із високою вологістю. В основі її складу силікон, який перешкоджає утворенню та розповсюдженню грибка. Силіконову фарбу можна мити, протирати вологою губкою та навіть маскувати нею тріщини шириною до 2 мм.
• Силікатна фарба має у складі рідке скло, стійка до температурних перепадів та дії вологи, через що її часто застосовують для фарбування фасадів. Фарба довго зберігає свій зовнішній вигляд без регулярного оновлення.
• Перхлорвінілова фарба також підійде для фасадних робіт. Її компоненти глибоко проникають усередину та чудово захищають від ультрафіолету, дощу, морозу та снігу. Перхлорвінілова фарба підійде для дерева, бетону, штукатурки та цегли. Вона морозостійка, а колір не втрачає насиченість протягом 2-3 років. Мінус цієї фарби – при випаровуванні виділяються токсичні речовини, які шкідливі для людини. Тому не варто працювати з нею у закритих приміщеннях.
• Полівініл-акрилова фарба відмінно підійде для металу: фарбування дахів, підвіконь, огорож. У фарби немає запаху, вона швидко висихає, легко наноситься, довго тримається, не боїться вологи та різниці температур, її компоненти пригнічують корозію.

Вибираємо матеріал фарбування

Є достатньо фарб для стін і стелі, але що, як пофарбувати потрібно якісь інші поверхні? Є спеціальні фарби для цих завдань.

Наприклад, фарба по дереву захистить деревину від зовнішніх впливів. Найчастіше для покриття дерева використовують акрилову та латексну фарбу. Вони легко наносяться та швидко сохнуть, немає неприємного запаху, не вицвітають, а деревину для фарбування не потрібно заздалегідь готувати.

При виборі фарби враховуйте породу деревини, спосіб попередньої обробки поверхні та сумісність фарби з попередніми покриттями. А також пам'ятайте, що кожна фарба має свої особливості:

• латексна утворює потертості та тріщини – вдале рішення для стилізації під старовину;
• акрилова робить поверхню гладкою та блискучою, але її витрачається доволі багато;
• масляна фарба дуже стійка, вона ідеальна для гладкої поверхні, схильної до підвищених навантажень, захистить дерево від води.

Фарба по металу створює щільне паронепроникне покриття – захисний бар'єр між металом та навколишнім середовищем. Метал не поглинає фарбу, тому такі фарби наносяться тонким шаром.

Перед покупкою уважно читайте опис фарби, адже деякі з них призначені лише для внутрішніх, а деякі лише для зовнішніх робіт. Якщо потрібно пофарбувати радіатор, важливо застосовувати термостійкі суміші, тоді фарба служитиме довго.

У фарби для мінеральних поверхонь висока паропроникність та водостійкість. А все тому, що мінеральні поверхні при зниженні температури вбирають вологу, а при підвищенні віддають її у вигляді пари. Така фарба захистить бетонні стіни від можливого знелужування верхнього шару, а старим цегляним допоможе не перетворитися на пухку масу.

Є фарба, яка допоможе навіть привести до ладу пластмасу. З її допомогою можна пофарбувати корпус електро, відео та аудіоапаратури, іграшки, годинник, багато іншого. Перед фарбуванням поверхню обов'язково потрібно ґрунтувати, нанести тонкий шар фарби та добре висушити. Зручний формат фарб для пластику – в аерозольному балончику.

Вибираємо важливі характеристики фарб

Покриваність – здатність фарби в один шар перекрити контрастну за кольором основу.

Нормативні витрати підкажуть, на яку площу вистачить 1 літра фарби. Характеристика правильна для підготовленої та гладкої поверхні. При фарбуванні штукатурки та структурних шпалер витрати збільшуються від 10 до 30%.

Покривистість та витрати взаємопов'язані: що більше м.кв. можна пофарбувати 1 літром фарби, тим вона економічніша та покривніша.

Щільність – вага одного літра фарби, цей параметр є важливим для водоемульсійної фарби. У її складі вода, щільність якої становить 1, та інші компоненти. Чим більше компонентів та їх вага, тим вища щільність фарби. Щільність гарної водоемульсійної фарби – 1,45 та більше.

Ступінь блиску – здатність фарби відбивати світло. Для блиску до фарб додають спеціальні добавки. Враховуйте, що чим більший рівень блиску фарби, тим менша її покриваність. Під час роботи з глянсовими фарбами може бути потрібен додатковий шар.

Важливий нюанс: будь-який блиск фарби вказує на недоліки стіни. Якщо потрібно щось замаскувати, скористайтеся максимально матовою базою.

За рівнем блиску фарба буває:

• матова – без блиску взагалі, ідеально підходить для спальні, робочого кабінету та фарбування стель;
• напівматова або шовковисто-матова – є трохи блиску, відмінний вибір для віталень і дитячих, її можна протирати вологою тканиною з м'яким мийним засобом;
• напівглянсова або шовковисто-глянцева – у такої фарби більше блиску, вона добре підходить для вологих приміщень – кухонь та ванних кімнат, легко миється;
• глянсова – дає блиск майже як скло, підходить для поручнів або меблів.

Клас вологого стирання або стійкість до миття підкаже, як швидко зітреться фарба, якщо її періодично мити. Це важливий параметр для фарби стін, а у фарби для стелі стійкість до миття не важлива, найчастіше її не миють, а фарбують заново.

Виділяють 5 класів вологого стирання:

• 1 клас – фарба стійка до інтенсивного багаторазового миття;
• 2 клас – фарба стійка до багаторазового миття;
• 3 клас – фарба витримає легке миття м'якою губкою;
• 4 клас – фарба витримає рідке легке вологе очищення;
• 5 клас – фарба витримає лише сухе очищення.

Вологостійкість – здатність фарби витримувати конденсат та пряме потрапляння води. Важлива характеристика при виборі фарби для вологих приміщень, наприклад, для ванної. Зверніть увагу, якщо фарба стійка до миття, вона не обов'язково вологостійка.

Яку фарбу для яких завдань вибрати?

Все залежить від того, де ви її використовуватимете.

Фарба на водній основі підійде для стель та стін, а на органічній – для дерев'яних фасадів, металу та дерева.

У фарби для стелі має бути максимальна покриваність, краще вибирати матову фарбу.

Ідеальна фарба для стін економічна з мінімальною витратою на м.кв. та стійка до миття – міцна до стирання.

Для підлоги вибирайте спеціальну фарбу, яка розрахована на абразивне зношування.

Щоб пофарбувати радіатор опалення, вибирайте фарбу на основі органічних розчинників, наприклад, алкідну. А щоби пофарбувати новий радіатор, який на виробництві був покритий порошковою фарбою, спочатку потрібно нанести спеціальну ґрунтовку.

Вибираємо колір фарби та освоюємо кольорування

У каталозі Хотлайн представлені фарби різних кольорів. Найбільше в асортименті білої фарби, також є баночки з червоною, синьою, чорною, зеленою та фарбою інших відтінків.

Якщо колір фарби в банці не підходить, на допомогу прийде кольорування – змішування фарби-основи та кольорового пігменту. З його допомогою легко отримати найрізноманітніші кольори та відтінки. 

Пігменти бувають органічні та неорганічні. У перших широкий спектр яскравих кольорів, але вони швидше вигоряють на сонці. У неорганічних обмежена кількість відтінків, але вони стійкіші до вигоряння.

Колоранти бувають різних видів:

• паста в тюбику – зручна при ручному колоруванні, але у неї неоднорідний склад;
• фарба у пластиковій пляшці – тут важливо вибирати такий самий склад, як у фарби-основи: акрилова, водоемульсійна, масляна;
• сухі у пакетах або пластиковому упакованні – у них обмежений вибір кольорів, але менша ціна.

Змішати основу та кольоровий пігмент можна самостійно, але важливо дотримуватися правил ручного колорування:

• вибрати фарбу-основу, яку можна кольорувати;
• правильно підібрати фарбу колорант за призначенням – фасадна чи інтер'єрна;
• купити колорант та фарбу одного виробника;
• максимально точно розрахувати витрати – зазвичай середні дані вказані на упакованні, і до отриманої цифри додати ще 15%, адже якщо фарби не вистачить, то повторно зробити такий самий колір не вийде.

Початківцям радимо поекспериментувати на маленькому об'ємі та відміряти для цього рівну кількість фарби, наприклад, 100 мл.

Додайте в ємність піпеткою або шприцом 1-2 краплі колоранта та добре перемішайте. Якщо колір недостатньо насичений, додавайте барвник по краплі, щоразу перемішуючи.

Коли колір фарби сподобається – протестуйте його на невеликій ділянці стіни. Пам'ятайте, що після висихання фарба стане світлішою. Якщо колір підходить, переходьте до відтінку всього об'єму, якщо ні, повторіть все ще раз.

Погодьтеся – процес трудомісткий, тож краще віддати його на відкуп новим технологіям.

Зазвичай у великих будівельних магазинах у відділах з фарбою можна замовити комп'ютерне колорування. Вам потрібно лише вибрати відтінок – це найскладніше завдання, адже їх дуже багато. Також важливо уточнити, для чого призначається фарба – фасад або ванна, кухня чи передпокій.

Загальноприйнята у світі система колорування – NCS (Natural Color System). В її основі базові кольори: S – чорний, W – білий, Y – жовтий, R – червоний, G – зелений та B – синій. Літерами позначають наявність базового кольору, а цифрами – його кількість у відсотковому співвідношенні. Всі машини для колорування працюють за одним принципом, обладнання само точно розрахує пропорції для суміші.

На перемішування однієї банки фарби йде приблизно 5 хвилин. Відкривши банку після процесу колорування, не лякайтеся – коли фарба висохне, на стіні вона буде світлішою.

Зазвичай тон колорування пишуть на кришці банки, але якщо цього не зробили – обов'язково уточніть у фахівця та запишіть код фарби. Він знадобиться, якщо фарби не вистачить, або через деякий час потрібно буде щось підфарбувати.

Купуючи фарбу, не забувайте поцікавитись наявністю санітарно-гігієнічного сертифіката. Вдала ідея для дитячої – купити екологічно чисту фарбу.

Робимо викраси

Не варто вибраною фарбою одразу фарбувати всі стіни в кімнаті. Щоб отриманий результат вас не засмутив, обов'язково робіть викраси.

Для цього оберіть 3-4 відтінки одного кольору та купіть баночки з потрібною фарбою найменшого об'єму.

Візьміть лист гіпсокартону розміром А3, проґрунтуйте та пофарбуйте одним вибраним кольором. Фарбуйте в залежності від того, скільки шарів планується наносити на стіну, в середньому їх знадобиться 2-3.

На звороті листа обов'язково підпишіть номер або назву кольору. Зробіть стільки зразків-викрасів, скільки є варіантів відтінків кожного кольору. Їх можна поставити поруч, покласти у різних площинах та вибрати потрібний колір.

На що важливо звернути увагу при фарбуванні

Фактура стіни. При виборі кольору пам'ятайте, що стіни з фактурною штукатуркою завжди здаються трохи темнішими, а гладка поверхня світлішою.

Фактура дає легку тінь, трохи сіруватий відтінок. Щоб показати цей ефект, колорувальники беруть два білі аркуші паперу, один з них мнуть, потім розгладжують і фарбують.

Час доби. Не забудьте перевірити, який вигляд матиме фарба на різних стінах кімнати у різний час доби.

Для цього кожен фарбований зразок піднесіть до стіни з вікном, навпроти вікна та збоку від нього. Подивіться на зразки фарби вранці, вдень та ввечері, і ви побачите, як він змінюється.

Час на сушіння. Відтінок та насиченість більшості фарб проявляється лише після повного висихання. Наберіться терпіння і дайте стінам повністю висохнути.

За ідеальних умов водорозчинна фарба сохне щонайменше 5 годин. Але краще зачекати 1-2 дні, щоб побачити остаточний результат.

Вас все влаштовує? Тоді приступайте до фарбування.

Вибираємо правильний інструмент

Для першого шару фарби краще взяти валик із довгим ворсом – 1–1,5 см. Він набирає більше фарби, і фарбування буде рівномірнішим.

Для повторного фарбування більше підійде валик із коротким ворсом – 6-7 мм: він використовує фарбу економніше, і з нього вона не тече.

При фарбуванні пензлем вибирайте моделі з натуральною щетиною – вона не залишає ворсинки на поверхні стіни.

Ще один спосіб – фарбопульт, зручний інструмент, в якому для нанесення фарби використовується стиснене повітря.

Плюси фарбопульту:

• процес йде набагато швидше, у порівнянні з фарбуванням іншим інструментом;
• універсальний – з його допомогою легко пофарбувати як великі рівні поверхні, так і найскладніші та важкодоступні місця: стики, кути, ліпнину;
• зручно наносити фарбу на текстуровані поверхні: декоративна штукатурка, цегляні стіни, карнизи чи сайдинг;
• не залишає слідів на стіні, як при фарбуванні валиком чи пензлем;
• не потрібно дотримуватися напрямків шарів;
• менша витрата фарби, але шар набагато тонший, ніж при нанесенні валиком, тому загалом може знадобитися більше шарів.

Мінуси фарбопульту:

• ціна дорожча за валик і кисті;
• з ним складно впоратися новачкові – для того, щоб наносити фарбу рівномірно та гарно потрібен досвід;
• інструмент потрібно правильно зібрати, а після закінчення роботи обов'язково розібрати та добре очистити від фарби, що займає чимало часу;
• якщо ви наповнили фарбопульт фарбою, не варто надовго переривати процес, бажано працювати треба доти, доки фарба не закінчиться. Якщо вона залишається в шлангу розпилювача або пістолеті, то висихає та забиває всі проходи фарбопульта;
• під час роботи буде замало захистити лише відкоси та плінтуса малярною стрічкою, потрібно накрити плівкою все – вікна, підлогу, стелю та меблі;
• не всі фарби можна наносити фарбопультом, інформація про це має бути вказана на упакованні фарби.

Отже, якщо ви не професіонал, який заробляє фарбуванням стін, а просто вирішили зробити вдома ремонт – вибирайте валик. Він у рази дешевший за фарбопульт, а навчитися фарбувати їм набагато простіше та швидше.

Для роботи фарбопультом потрібен досвід і навички, і якщо ви все ж таки вирішили вибрати цей інструмент, виділіть собі час, стіну та фарбу для експериментів і тренувань.

Як пофарбувати стіну без помилок

Добре пофарбувати стіни допоможуть найпростіші правила.

Підготовка стін. Наждачним папером або спеціальним штукатурним інструментом для шліфування пройдіться по нерівностях та дефектах. Змахніть пил щіткою або віником. Плями видаліть, протерши стіну вологою ганчірочкою з милом.

Ґрунтовка. Ґрунтовка надає «зчеплення» поверхні стіни з фарбою та покращує фарбування стін. Виберіть відповідну ґрунтовку і нанесіть її пензлем спочатку вертикально невеликими смугами, а потім горизонтально перпендикулярно першому шару. Після висихання основи наносите перший шар фарби.

Нанесення. Якщо ви користуєтеся фарбою або валиком, наносьте фарбу в одному напрямку вертикально або горизонтально. Так вона ляже рівномірно, а фарбування буде обережним, без хаотичних мазків. Фарбу наносьте у два, а краще в три шари. При фарбуванні у кілька шарів можна чергувати: перший шар пофарбувати вертикально, другий – горизонтально.

Висихання. Якщо фарбувати по сирій стіні, шар, що не просох, почне відриватися та налипати на кисть або валик. Наберіться терпіння та зверніть увагу на інструкцію на банці. Там вказано скільки часу потрібно фарбі, щоб висохнути повністю. Цей період обов'язково потрібно витримати.

Час. Фарбуйте стіни вдень, коли у вікно не потрапляють прямі сонячні промені. Південну сторону краще фарбувати вранці чи ввечері, коли сонце світить не так сильно. При яскравому сонячному світлі фарба занадто швидко висихатиме, може почати пінитися або лущитися. А якщо фарбувати стіни при світлі електричної лампочки, похибки будуть ледь помітні.

Корисні поради

• Вибираючи колір для дитячої кімнати, завжди залучайте дітей до вибору. Щоб у кімнаті було комфортно, важливо, щоб їм подобався колір та відтінок.
• Чим насиченіший відтінок, тим його має бути менше в інтер'єрі. Якщо потрібен акцент на одну зі стін у кімнаті, пофарбуйте три стіни у світлий та легкий тон, а четверта нехай буде із насиченим кольором.
• Розраховуйте кількість фарби правильно, не купуйте замало чи забагато. На банках із фарбою завжди пишуть, на яку площу розрахований об'єм. Якщо фарбувати поверхню у два шари – площа збільшується вдвічі. При правильному зберіганні фарби нею деякий час можна буде підфарбовувати подряпини і відколи. Але пам'ятайте, що фарба на стінах вигоряє та через кілька місяців на стіні та в банці будуть різні відтінки.
• Колір стін – тільки фон для решти інтер'єру. Заздалегідь продумайте інші деталі: меблі, килим, штори. Вибирайте колір стін, який пасуватиме до меблів та декору, а не навпаки.

Нехай ваші стіни будуть красивими, та бажаємо вдалих покупок з Хотлайн!

Автор: Наталія Карабута