Телевізор Hisense 100E7NQ PRO

Тип — технології, що використовуються в його екрані, і кожен тип має унікальні характеристики. LCD телевізори використовують рідкі кристали та підсвічування для відображення зображень. Це базова і найчастіше найбільш доступна технологія. QLED телевізори – це покращена версія LCD, де використовується квантовий точковий шар для покращення кольору та яскравості. OLED телевізори використовують пікселі, що самосвітяться, що дозволяє досягати ідеального чорного кольору і високої контрастності, але вони можуть бути дорожчими. NanoCell телевізори – це різновид LCD, який використовує наночастинки для покращення кольорів та кутів огляду. QNED телевізори поєднують у собі нанотехнології та квантові точки з міні-світлодіодним підсвічуванням для ще більш покращеної якості зображення. Кожен тип має свої переваги і може бути кращим залежно від індивідуальних переваг та бюджету.

Діагональ, дюйм — це розмір екрану, що вимірюється по довжині від одного кута до протилежного. Зазвичай вказується у дюймах. Цей розмір допомагає визначити, наскільки великий екран телевізора. Велика діагональ означає більший екран, що може забезпечити більш занурюючий перегляд, але також потребує більше місця для розміщення. Вибір діагоналі залежить від розміру кімнати та особистих уподобань щодо розміру зображення.

Роздільна здатність, пікселі — кількість дрібних точок, відомих як пікселі, що складають зображення на екрані. Ці пікселі розташовані в ряди та стовпці. Роздільна здатність описується двома числами: перше число вказує кількість пікселів по горизонталі, а друге - по вертикалі. Наприклад, роздільна здатність 1920x1080 означає, що по горизонталі розташовані 1920 пікселів, а по вертикалі - 1080. Чим вище роздільна здатність, тим більш детальним і чітким буде зображення. Існують різні стандарти роздільної здатності, такі як HD (High Definition), Full HD, 4K, та 8K, кожен з яких має більше пікселів, ніж попередній, забезпечуючи більш високу якість зображення.

Частота, Гц — кількість разів, коли зображення на екрані оновлюється за секунду. Це вимірюється у герцах (Гц). Зазвичай, телевізори мають частоту 60 Гц, 120 Гц або вище. Чим вище частота, тим паче плавним і точним здається рух на екрані. Це особливо помітно при перегляді сцен, що швидко рухаються, наприклад, у спортивних трансляціях або у фільмах з динамічними сценами. Висока частота може зменшити розмиття руху та зробити зображення більш стабільним та чітким. Однак деякі люди можуть не помітити великої різниці між частотами, особливо при стандартному телебаченні або перегляду фільмів.

Кут огляду, гор/верт — при якому куті нахилу або повороту зображення на екрані буде залишатися без спотворень.

Час реакції, мс — це час, за який ваш монітор перемикається з одного кольору на інший. Чим нижче цей параметр, тим більш плавна картинка і менше видимих спотворень.

Яскравість, кд/м2 — чим вище максимальний рівень яскравості, тим більш видимим зображення буде при яскравому освітленні або прямих сонячних променях.

Контрастність — співвідношень характеристик (яскравості) різних ділянок зображення білого і чорного кольорів. Чим вище даний параметр, тим більше помітними стають деталі зображення.

Покриття — розрізняють глянсове і матове покриття екрану. Телевізори з глянцевим покриттям мають більш яскравим зображенням, але при цьому блікуют при яскравому освітленні. Матові дисплеї виводять зображення трохи тьмяніше, ніж глянцеві, але при цьому надають можливість переглядати будь-які фільми при яскравому сонці, адже матові екрани не так сильно блікуют при яскравому освітленні. На даним момент використовуються технології з гібридним покриттям екрану, яке по яскравості зображення таке-ж як у глянцевих, а по наявності відсвічування як в матових.

Підтримка HDR — здатність пристрою відображати контент із високим динамічним діапазоном. Це означає, що телевізор може показувати яскравіші білі та глибші чорні тони, покращуючи загальну якість зображення. HDR посилює контрастність і палітру кольорів, роблячи зображення більш реалістичними і живими. Це особливо помітно у сценах з великими відмінностями між світлими та темними ділянками. Телевізори з HDR підтримують різні формати HDR, такі як HDR10, Dolby Vision та інші, кожен з яких має свої особливості та способи покращення якості зображення.

Тип підсвітки — це спосіб висвітлення екрана. Вирізняють такі основні типи. Direct LED: Підсвічування розташоване за всією площею екрана, забезпечуючи рівномірне освітлення. Це може допомогти в покращенні контрастності та кольору, але телевізори з таким підсвічуванням можуть бути товщі. Edge LED: Світлодіоди розташовані по краях екрану. Цей метод дозволяє робити телевізори тоншими, але іноді може призводити до менш рівномірного освітлення екрана в порівнянні з Direct LED. Mini LED: Схожий на Direct LED, але використовує набагато менші світлодіоди. Це дозволяє точніше контролювати освітлення та контраст, роблячи зображення більш деталізованим, особливо у темних сценах. FALD (Full Array Local Dimming): Це вдосконалена версія Direct LED, де підсвічування поділено на зони, яскравість кожної з яких можна окремо контролювати. Це забезпечує найкращий контраст і глибину чорного кольору, роблячи зображення більш реалістичним. Кожен тип підсвічування має свої переваги та недоліки, і вибір залежить від переваг користувача та умов перегляду.

Variable refresh rate (VRR) — це технологія, яка дозволяє екрану змінювати частоту оновлення зображення, залежно від того, що відбувається на екрані. Це особливо корисно у відеоіграх. Наприклад, якщо гра працює з низькою частотою кадрів, телевізор може знизити частоту оновлення, щоб уникнути переривань та розривів зображення. Якщо частота кадрів висока, телевізор може збільшити частоту оновлення для більш плавного та реалістичного зображення. VRR забезпечує більш стабільне та якісне зображення, покращуючи загальний ігровий досвід.

Операційна система — встановлена операційна система, що дозволяє значно розширити функціональність телевізора, наблизивши його до комп'ютера.

Smart TV — це функція, яка дозволяє телевізору підключатися до Інтернету та використовувати різні онлайн-сервіси. Це робить телевізор більш схожим на комп'ютер чи смартфон. За допомогою Smart TV можна дивитися відео на потокових сервісах типу Netflix або YouTube, завантажувати програми, грати в ігри та навіть користуватися соціальними мережами. Також Smart TV часто включає можливості для голосового управління і підтримує підключення до інших розумних пристроїв в будинку. Це робить використання телевізора більш інтерактивним та зручним, забезпечуючи доступ до безлічі розваг та інформації.

Підтримка VESA-кріплень — наявність отворів на задній панелі телевізора для закріплення телевізора на спеціальних кронштейнах. На даний момент використовуються кріплення, розроблені асоціацією стандартизації відеоелектроніки (Video Electronics Standarts Association - VESA).

Адаптивна синхронізація — це технологія, призначена для покращення якості зображення під час перегляду динамічних сцен, наприклад, у відеоіграх або перегляду спортивних трансляцій. Основне завдання адаптивної синхронізації – знизити або усунути так званий ефект "розриву зображення" (screen tearing), який виникає, коли частота кадрів відео не збігається із частотою оновлення екрана телевізора. Ця технологія автоматично адаптує частоту оновлення екрана телевізора до частоти кадрів вхідного сигналу, що забезпечує більш плавне та чітке зображення без розривів та затримок. Це особливо важливо для ігор і сцен, що швидко змінюються, де кожен кадр має значення для загального візуального сприйняття.

Upscaling (масштабування зображення) — це процес, при якому зображення з нижчою роздільною здатністю перетворюється для відображення на екрані з більш високою роздільною здатністю. Наприклад, якщо у вас є відео з роздільною здатністю 1080p, а ваш телевізор підтримує 4K роздільну здатність, технологія upscaling покращить якість зображення, щоб воно виглядало краще на екрані високої роздільної здатності. Це досягається шляхом додавання додаткових пікселів для заповнення простору, що робить зображення більш чітким та деталізованим. Важливо відзначити, що хоча upscaling покращує якість зображення, воно не може зробити його точно таким же, як контент, спочатку знятий у високій роздільній здатності.

Тип пульта управління — різні дизайни та функції, які можуть мати пульти. Стандартний пульт зазвичай має кнопки для керування основними функціями телевізора. Багатофункціональний пульт може керувати кількома пристроями, наприклад, телевізором і DVD-плеєром. "Аеропульт" використовує рухи в повітрі для керування курсором на екрані, це зручно для навігації в інтернеті або ігор. Пульт з гіроскопом також дозволяє керувати телевізором за допомогою рухів, але може бути більш точним. "Сенсорний" пульт має сенсорну панель для керування, що робить його більш інтуїтивно зрозумілим та сучасним. Зрештою, пульт "з клавіатурою" включає повноцінну клавіатуру для зручності введення тексту, корисно для пошуку контенту або використання соціальних мереж.

Управління зі смартфона — це функція, що дозволяє використовувати ваш смартфон як пульт дистанційного керування для телевізора. Це досягається через спеціальний додаток, встановлений на смартфон. За допомогою цієї програми можна вмикати та вимикати телевізор, регулювати гучність, перемикати канали, а також керувати іншими функціями, такими як вибір контенту для перегляду або налаштування зображення. Ця функція особливо корисна, якщо ви втратили традиційний пульт або хочете використовувати додаткові можливості, які надає смартфон, наприклад, введення тексту за допомогою клавіатури смартфона. Управління зі смартфона зазвичай працює через Wi-Fi або Bluetooth та сумісне з більшістю сучасних телевізорів.

Управління голосом — це функція, яка дозволяє користувачам керувати своїм телевізором за допомогою голосових команд. Це означає, що ви можете вмикати телевізор, перемикати канали, регулювати гучність, шукати контент та використовувати інші функції, просто кажучи певні команди. Ця технологія працює за допомогою вбудованих мікрофонів у телевізорі або через додаткові пристрої, такі як пульти дистанційного керування з мікрофоном. Управління голосом стає дедалі популярнішим, оскільки робить використання телевізора зручнішим і інтуїтивно зрозумілим, особливо людей, яким важко користуватися традиційним пультом управління.

Wi-Fi — це функція, що дозволяє вашому телевізору підключатися до бездротової домашньої мережі Інтернет. Це означає, що телевізор може отримувати сигнал інтернету без підключення кабелю Ethernet. З Wi-Fi ваш телевізор може використовувати різні онлайн-послуги та програми, такі як потокове відео (наприклад, Netflix або YouTube), перегляд веб-сторінок та доступ до інтерактивних сервісів. Також це полегшує оновлення програмного забезпечення телевізора і може дозволити використовувати його як пристрій потокової передачі медіа з інших пристроїв, таких як смартфони або планшети.

Bluetooth — підтримка бездротового інтерфейсу для передачі контенту з інших сумісних пристроїв або для підключення пристроїв (клавіатура, мишка).

Ethernet — моделі, здатні підключатися до локальної комп'ютерної мережі. Як правило, таким чином вони можуть включатися до складу домашнього медіакомплексу, отримуючи відео/аудіо з мережевих джерел, а в окремих випадках - ще й виходити в Інтернет на популярні ресурси.

Miracast — бездротовий інтерфейс, що базується на основі технології Wi-Fi, що надає можливість виводити зображення на екран телевізора з інших пристроїв, що підтримують Miracast.

AirPlay — це функція, що дозволяє бездротово передавати контент із пристроїв Apple, таких як iPhone, iPad або Mac, на екран телевізора. Це зручно для перегляду фотографій, відео, прослуховування музики або навіть для відображення екрана пристрою на великому екрані. Для роботи AirPlay телевізор має бути сумісним із цією технологією. Підключення здійснюється через домашню Wi-Fi мережу, що забезпечує легкість та зручність використання без необхідності підключення додаткових кабелів.

DLNA — бездротова передача даних в домашній мережі. Завдяки даній технології, ви можете бездротовим шляхом з'єднати в мережу всі пристрої, що підтримують технології DLNA.

USB — даний інтерфейс служить для підключення накопичувачів, які містять медіа контент (фільми, картинки, музику)

Композитний вхід — аналоговий інтерфейс для передачі відео за допомогою одного коаксіального кабелю з роз'ємом RCA.

Цифрові аудіо — коаксіальні та оптичні цифрові аудіо входи. Цифровий аудіо інтерфейс має високу якість сигналу і дає можливість передачі багатоканального звуку по одному кабелю.

Вихід на навушники — найчастіше, роз'єм mini Jack 3.5 mm для підключення навушників.

Аналоговий — система кодування відеосигналу аналогового телебачення. Існує три типи: PAL (найбільш поширений у світі), NTSC (США, Канада, Мексика, Японія) і SECAM (Росія, Франція і низка країн Африки та Близького сходу).

Цифровий — наявність цифрового тюнера для перегляду цифрового ефірного, кабельного та супутникового телебачення.

HDMI 2.1 — інтерфейс High-Definition Multimedia Interface, призначений для передачі аудіо та відео. Ця технологія дозволяє телевізорам отримувати та виводити зображення з вищою роздільною здатністю та частотою кадрів у порівнянні з попередніми версіями HDMI. Наприклад, HDMI 2.1 підтримує роздільну здатність 4K при 120 кадрах в секунду і навіть 8K при 60 кадрах в секунду, що забезпечує більш плавне і чітке зображення, особливо під час перегляду динамічних сцен або під час гри у відеоігри. Крім того, HDMI 2.1 включає підтримку технологій, таких як Variable Refresh Rate (VRR) і Auto Low Latency Mode (ALLM), які зменшують затримку і покращують синхронізацію між екраном і пристроєм виведення, роблячи його ідеальним для геймерів.

Загальна кількість HDMI — кількість HDMI портів, доступних на пристрої. HDMI або High-Definition Multimedia Interface – це стандартний порт для передачі аудіо та відео сигналів від різних джерел (наприклад, Blu-ray плеєрів, ігрових консолей, ноутбуків) на телевізор. Більша кількість HDMI портів означає, що ви можете підключити більше пристроїв одночасно, уникаючи необхідності постійно перемикати кабелі. Наявність декількох портів HDMI особливо корисна, якщо ви використовуєте безліч джерел відео, таких як ігрові консолі, цифрові медіаплеєри і т.д.

Динаміки, Вт — кількість динаміків і їх потужність.

Сабвуфер — це спеціальний динамік, призначений для відтворення низьких частот звуку, тобто басів. Він покращує якість звуку, роблячи його глибшим та об'ємнішим. У деяких телевізорах вбудований сабвуфер безпосередньо в корпус, а в інших він може бути зовнішнім пристроєм. Основна мета сабвуфера – забезпечити більш реалістичне звучання, особливо важливе під час перегляду фільмів та гри у відеоігри, де глибокі баси можуть посилити ефект присутності.

Технології поліпшення звучання — спрямовані на покращення якості аудіо, щоб надати більш багатий і занурювальний звуковий досвід. Ці технології включають різні методи і функції. Один із способів – це віртуальне просторове звучання, яке створює ілюзію об'ємного звуку, що розповсюджується навколо вас, навіть якщо використовуються лише вбудовані динаміки телевізора. Ще одна технологія - це покращення чіткості мови, яка допомагає зробити діалоги більш зрозумілими та ясними, особливо корисно при перегляді новин або діалогів у фільмах. Існують також системи, які автоматично налаштовують рівні звуку для зменшення різких перепадів гучності, наприклад, між сценами у фільмі та рекламними блоками. Всі ці технології спрямовані на покращення загального сприйняття звуку в телевізорах без необхідності додавання зовнішніх аудіосистем.

Технології об'ємного звучання — наявність технологій, які дозволять отримувати об'ємний звук із створенням ефекту присутності.

Додатково — корисні функції і особливості, які не ввійшли до переліку технічних характеристик.

Споживана потужність, Вт — це кількість електроенергії, яку телевізор використовує для своєї роботи. Ця характеристика вимірюється у ватах (Вт) і вказує, скільки енергії пристрій споживає у включеному стані. Споживана потужність важлива для розуміння витрат енерговитрат телевізора і може вплинути на витрати на електроенергію. Телевізори з нижчим рівнем споживаної потужності зазвичай вважаються енергоефективнішими, що може бути важливим фактором при виборі пристрою.

Розміри, мм — параметри висоти, ширини та глибини. Ці виміри зазвичай вказуються в сантиметрах або дюймах і допомагають визначити, скільки місця займе телевізор у кімнаті. Важливо враховувати фізичні розміри під час вибору телевізора, щоб переконатися, що він підходить для вашого простору. Наприклад, якщо телевізор занадто великий, може не поміститися на бажану поверхню чи стіну. На відміну від розміру екрана, що вимірюється по діагоналі, фізичні розміри дають повне уявлення про габарити пристрою.

Вага, кг — фізичний параметр, що вимірюється у кілограмах. Це важливо при виборі телевізора, оскільки впливає на зручність встановлення та вимоги до кріплення. Легкі телевізори простіше встановлювати та підходять для кріплення на стіну. Важкі моделі можуть вимагати міцнішого кріплення або підставки. Вага телевізора залежить від розміру екрана та використовуваних матеріалів. Наприклад, великі телевізори зазвичай важчі, а моделі з тонкими рамками та з легких матеріалів важать менше.